Національне виховання – факт цілісного формування особистості, що
відображає систему поглядів, переконань, ідеї, ідеалів,традицій, звичаїв,
покликаних формувати свідомість і цілісність орієнтації молоді.
Найголовніше завдання вчителя – це формування в школярів національної
гідності і гордості за свою землю, народ,батьківщину, усвідомлення себе
представниками державної нації, носіями незалежності і державності.
Без
любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і
славу, а за необхідності – віддати життя за її свободу і незалежність, людина
не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює
емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі,
своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.
Патріотичні
відчуття учнів засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї,
батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають
своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних
почуттів школярів має приклад дорослих.
Основними напрямами патріотичного виховання на уроках
української мови, літератури є:
·
формування думки про суспільну
значимість родини, про сім’ю, рід і родовід;
·
краєзнавство;
·
ознайомлення з явищами суспільного
життя;
·
формування знань про історію держави,
державні символи;
·
ознайомлення з традиціями і культурою
свого народу.
25 вересня 2015
року у Ватутінській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2 ім. М.Ф.Ватутіна
відбувся семінар – практикум на тему «Календарно-обрядові пісні». Учні 6-А
класу під керівництвом вчителя української мови та літератури Ковач Лесею Василівною підготували
літературне свято.
Учні виконали
проект, який оформили у презентацію «Календарно –обрядові пісні». Кожна дитина
мала змогу проявити свої здібності, знання з даної теми, а також, відчути себе
у ролі доповідача та ведучого. Об’єднавшись у групи, учні 6 класу відродили
елементи обрядових свят з піснями.
Першим циклом були веснянки та гаївки. Діти піснями закликали весну –
красну, водили кривого танцю, співали гаївки.
У другому циклі
учні відродили обряд квітчання Марени на свято Івана Купала. Діти заквітчували Мареноньку, дівчата
дошкуляли хлопцям піснями:
Ой на городі
крокіс, крокіс,
Забрав чорт хлопців
поніс, поніс…
Відродили пісенний
обряд пускання вінків на воду.
Третій цикл учні присвятили Різдвяним святам.
Тут була присутня і Маланка, і її коханий Василь. Щедрівники до хати господаря
привели козу.
Добрий вечір
вам, чи ви раді нам, ми не самі йдем,
ми козу ведем. Ого-го коза, ого
сірая, Ой розкотися,
розвеселися! По всьому дому,
по веселому, Ого-го коза, ого
госпожа, де ти ходила, де
ти бродила?
Після щедрування
обдарували гостей побажаннями на весь рік. А ключовими
словами стали: «Будьте дужі і здорові, щирі, щедрі, гонорові. Бережіть немов зіницю, диво батьківських
традицій».
|